Поради та дайджести. Підпишись на Instagram.
logo

Артилерійська розвідка VS загальновійськові підрозділи. Де ці бусолісти?

🤓
Текст про бусолістів, яких всі хочуть…… мати поруч 😉  Де вони і чому не на позиціях піхоти? Хто повинен здійснювати розвідку? Чому кажуть, що артилерія скидає свою роботу на піхоту?
Автор: Бак-бак, офіцер-артилерист. Будьте обережні, в тексті зустрічаються статті з Бойових Статутів 😉 
Кожен загальновійськовий командир почувається впевненіше, коли в нього на позиції присутні добре навчені артилерійські розвідники. Але коли їх нема, то інколи можна почути щось на кшталт:
🤯
“То їхня робота виявляти противника та коригувати вогонь!”.
В цьому тексті спробую описати роль і місце артилерійських розвідників в оборонному бою.
Військова справа є досить регламентованою у всіх аспектах. Особливо в питанні ведення бойових дій. В цьому тексті я використовую наступні джерела, які є у вільному доступі:
  • Бойовий статут механізованих і танкових підрозділів Сухопутних військ ЗСУ, Частина III (Взвод, відділення, екіпаж , 2016.)
  • Бойовий статут артилерії Збройних Сил України, частина ІІ (дивізіон,батарея, взвод, гармата,2020)
Що таке оборонний бій?
📎
Стаття 1 розділу 2 БССВч3 каже наступне:
Оборонний бій – вид загальновійськового бою, який ведеться з метою відбиття наступу противника, завдання йому максимальних втрат, утримання важливих районів (рубежів, об’єктів) місцевості і створення сприятливих умов для переходу в наступ або ведення інших дій.
По суті завдання піхотного підрозділу утримувати райони, рубежі та об’єкти шляхом відбиття атак противника, й завдавши йому максимальних втрат створити умови, в яких можна йти в наступ.
І в цій справі на піхотний підрозділ працює решта родів і видів військ та сил:
  • танкові підрозділи
  • ССО
  • авіація
  • тилові частини
  • інженерні війська
  • війська зв’язку
  • медичні підрозділи
  • артилерія та артилерійська розвідка, як її складова частина.
Що таке артилерійська розвідка?
📎
Стаття 304 БСАч2 Дає відповідь на це питання:
Артилерійська розвідка – вид бойового забезпечення артилерійських підрозділів. Вона є складовою частиною тактичної розвідки та ведеться безперервно за допомогою оптичних приладів та інших технічних засобів у тісній взаємодії з розвідкою інших родів військ і спеціальних військ з метою добування розвідувальних відомостей про противника і місцевість, які необхідні для підготовки і успішного ведення бойових дій артилерійськими підрозділами.
Можливо когось здивує, те що артилерійська розвідка ведеться з метою успішного ведення бойових дій артилерійськими підрозділами, а не піхотними. Але ж насправді артилерійські підрозділи діють в інтересах піхотних підрозділів, і чим успішніше працює артилерійський підрозділ, тим успішніше працює піхота.
Якою буває артилерійська розвідка?
Коли мова йде про артрозвідників, то всі уявляють воїна з бусоллю , картою, який розбирається в топографії, артилерії, коригуванні. Насправді це лише частина артилерійської розвідки.
📎
В статті 305 БСАч2 вказано що:
Артилерійська розвідка поділяється:
  • за сферами дій – на наземну і повітряну;
  • за типами технічних засобів – на оптичну, оптико-електронну, звукову, радіолокаційну.
Воїн з бусоллю, і картою відноситься до підрозділів оптичної розвідки.
Можливо, у вашому підрозділі є товариш, який вміє користуватись волонтерським коптером?  Якщо так, то у вас є артрозвідник, який фактично є оператором БПЛА повітряної артилерійської розвідки. Так, він не сертифікований, позаштатний, але теж по суті артрозвідник.
Але цей текст про людей з бусоллю (бусолістів), яких всі хочуть бачити. Тому не будемо про дрони та інші засоби.
Image without caption
Які завдання артрозвідників?
📎
В тій же статті 305 БСАч2 вказано що:
Основними завданнями АР є:
  • розвідка та дорозвідка об’єктів (цілей) противника, призначених для ураження вогнем артилерії;
  • обслуговування стрільби артилерії;
  • спостереження за діями і положенням противника та своїх військ;
  • встановлення застосування противником нових засобів і способів збройної боротьби.
Тут майже все зрозуміло. Крім напевно обслуговування стрільби артилерії. Якщо іншими словами - то це коригування артилерійського вогню.
Які вимоги є до артилерійської розвідки?
📎
В статті 308 БСАч2 вказано:
Основними вимогами до АР є: цілеспрямованість, безперервність, активність, своєчасність, живучість, скритість, достовірність і точність визначення місць розташування (координат) розвіданих об’єктів (цілей).
Тут зрозуміло.
Де повинні бути артрозвідники?
Загалом, розміщення артрозвідників залежить від завдання підрозділу артилерійської розвідки, про що сказано в статті 309 БСАч2:
📎
Підрозділам артилерійської розвідки вказують район особливої уваги і смугу розвідки, а в окремих випадках – об’єкт або напрямок розвідки. Район особливої уваги призначається з метою зосередження зусиль засобів АР в місцях найбільш ймовірного розташування важливих цілей.
Про те, де саме вони повинні розміщуватись на місцевості , йдеться в статті 310БСАч2:
📎
Для КСП (СП) вибираються місця поблизу переднього краю, які забезпечують надійне спостереження за противником і діями своїх військ.
В цьому пункті ключова фраза - забезпечують надійне спостереження за противником. Ми до неї повернемось пізніше.
Де повинні бути артрозвідники в обороні?
Якщо ми говоримо про роль  артрозвідників в обороні, то з попереднього пункту очевидно , що їх місце залежатиме від завдання підрозділу артилерійської розвідки (там ще була фраза - ”забезпечувати надійне спостереження” в своїй смузі розвідки, напрямку ,секторі та районі особливої уваги ).
А завдання підрозділу артилерійської розвідки в обороні в свою чергу залежатимуть  описані в статті 333 БСАч2:
📎
В обороні основні зусилля АР зосереджуються на ймовірному напрямі дій головних сил противника з метою виявлення його засобів ЗМУ і високоточної зброї, артилерійських і мінометних батарей (взводів), підрозділів угруповання військ противника, насамперед танкових, на маршрутах висування, рубежах розгортання і переходу в атаку, пунктів управління та радіоелектронних засобів.
На цьому короткий огляд положень про те, які завдання і де повинні їх виконувати артрозвідники можна завершити.
Короткі висновки з вищевказаних положень:
  • артрозвідники, це не тільки люди з бусоллю
  • артилерійська розвідка працює в інтересах артилерії, яка працює в інтересах піхоти
  • підрозділам артилерійської розвідки в обороні призначають сектори, смуги, напрямки, об’єкти розвідки та райони особливої уваги з метою забезпечення виконання основних завдань артилерійської розвідки(розвідка та дорозвідка об’єктів (цілей) противника, призначених для ураження вогнем артилерії; обслуговування стрільби артилерії; спостереження за діями і положенням противника та своїх військ; встановлення застосування противником нових засобів і способів збройної боротьби.)
  • розміщення сил та засобів артилерійської розвідки в обороні повинно здійснюватись з врахуванням напрямків дій головних сил противника з метою виявлення його засобів ЗМУ і високоточної зброї, артилерійських і мінометних батарей (взводів), підрозділів угруповання військ противника, насамперед танкових, на маршрутах висування, рубежах розгортання і переходу в атаку, пунктів управління та радіоелектронних засобів.
  • для спостережного пункту (командно-спостережного пункту) вибирають місця, ведення розвідки з яких ЗАБЕЗПЕЧУЄ ВИКОНАННЯ ВИЩЕВКАЗАНИХ ЗАВДАНЬ.
🙁
Якщо на вашій позиції немає коригувальників артилерійського вогню, то це не тому що вас ніхто не хоче підсилити підготовленими фахівцями.
Можливо перед підрозділом оптичної розвідки стоїть завдання вести розвідку артилерійських батарей противника в смузі 10 кілометрів і на глибину 20-30-40 кілометрів, і можливо спостерігаючи саме з вашої позиції це завдання виконати або неможливо взагалі через поганий огляд (наприклад перед вами за 600 метрів лісосмуга , далі якої нічого не видно, або ж ваша позиція в лісі), або можливо є позиція з якої кращий огляд вищевказаної смуги розвідки, або можливо є позиції й з гіршим оглядом, але вони знаходяться на напрямку зосередження противником основних зусиль.
В будь-якому випадку, коригувальників артилерійського вогню ніколи не буде в такій кількості, щоб забезпечити ними абсолютно кожен опорний пункт і позицію.
Що робити в такому випадку?
Написане вище стосується справ артилерійських. Для того, щоб знайти відповідь на питання “що робити, коли нема корегувальників?”, повернемось до справ піхотних.
Хто ще повинен вести розвідку?
📎
Стаття 2 розділу 8 БССВч3:
Розвідка організовується і ведеться у всіх видах бою (дій) у будь-яких умовах обстановки з метою добування розвідувальних даних про противника і місцевість у районі майбутніх дій.
Основні зусилля розвідки зосереджуються на своєчасному забезпеченні командира розвідувальною інформацією в інтересах підготовки та ведення бою (дій), а також на виключенні раптовості дій противника.
Розвідка противника ведеться із завданнями встановити: його положення і бойовий склад; об’єкти (цілі) для ураження і місця їх розташування; наміри (замисел) і можливий характер дій.
Основними вимогами до ведення розвідки є цілеспрямованість, безперервність, активність, своєчасність, скритність, достовірність і точність визначення координат об’єктів. (цілей).
Добуті розвідувальні відомості передаються командиру, який поставив завдання на ведення розвідки. Особливо важливі відомості доповідаються негайно. Доповідь про результати розвідки повинна бути достовірною, короткою і зрозумілою. В ній, як правило, вказується який противник, коли і де виявлений (координати), характер його дій; а також місцезнаходження розвідувального органу і рішення, прийняте згідно обстановки, що склалася.
В цій статті завдання розвідки та вимоги до неї майже однакові з завданнями артилерійської розвідки і вимогами до неї. В завданні розвідки немає тільки пункту “обслуговування стрільби артилерії” та “встановлення застосування противником нових засобів і способів збройної боротьби” які є в завданнях артилерійської розвідки. До питання “обслуговування стрільби артилерії” перейдемо трохи пізніше..
Також в цій статті вказано, що розвідувальні відомості необхідно доповідати командиру , який поставив завдання на ведення розвідки. Звідси виходить, що розвідку може проводити будь-який військовослужбовець, якому командир поставив завдання її вести. Також в доповіді про результати розвідки, той хто її проводив зобовязаний доповісти координати. Щоб доповісти координати їх потрібно визначити. Для того щоб їх визначити, потрібно вміти це робити.
Резюмуючи, кожен може проводити розвідку і кожен повинен вміти визначати координати виявлених об’єктів.
Яка розвідка проводиться у взводі і хто в ній задіяний?
📎
Стаття 3 розділу 8 БССВч3 каже наступне:
У взводі (відділенні, танку) ведеться військова, радіаційна і хімічна розвідка.
Військова розвідка під час підготовки та у ході ведення бою (дій) ведеться розвідувальними і бойовими розвідувальними дозорами, підрозділами (групами) призначеними для проведення розвідувальних засідок, нальотів, пошуків і спостережними постами (спостерігачами). У взводі (відділенні) розвідка ведеться особисто командиром і спостерігачами, обслугами (екіпажами) чергових вогневих засобів.
Розвідка у взводі ведеться особисто командиром взводу, командирами відділень, спостерігачами , екіпажами чи обслугами чергових вогневих засобів. Звідси виходить, що весь особовий склад взводу може бути задіяний у веденні розвідки.
Що вказується при постановці завдання на розвідку шляхом спостереження?
📎
Стаття 4 розділу 8 БССВч3 :
Добування розвідувальних відомостей про противника і місцевість може здійснюватись шляхом спостереження, підслуховування, опитуванням місцевого населення, допиту полонених і перебіжчиків, вивчення захоплених у противника документів, зразків ОВТ та іншими способами.
Спостереження за наземним і повітряним противником, а також РХБ обстановкою ведеться безперервно, для чого у кожному взводі (відділенні, танку) призначається спостерігач, який розміщується на КСП взводу, відділення (танка) – у бойовому порядку на позиції або на бойовій машині. У відділенні, крім того, спостереження за противником ведеться черговим вогневим засобом. Вночі та в інших умовах обмеженої видимості спостереження ведеться з використанням приладів нічного бачення, засобів освітлення місцевості та доповнюється підслуховуванням. У ході бою розвідка спостереженням ведеться усім особовим складом.
Завдання спостерігачу ставить особисто командир взводу (відділення, танка) безпосередньо на місці ведення спостереження.
При цьому вказуються:
  • орієнтири й умовне найменування місцевих предметів;
  • відомості про противника (де, що робить або звідки очікується його поява);
  • місце для спостереження і його обладнання;
  • сектор ведення розвідки, завдання (що, до якого часу встановити і на що звертати особливу увагу);
  • порядок доповіді про результати спостереження (коли і яким способом доповідати).
Для зручності спостереження і огляду місцевості сектор ведення розвідки розбивається на зони: ближню – глибиною до 400 м; середню – до 800 м і дальню – на глибину бачення.
Який склад спостережного посту? Які обов’язки спостерігачів?
📎
Стаття 12 розділу 8 БССВч3 :
Спостережний пост  призначається для ведення  розвідки наземного і повітряного противника .
В обороні і при розташуванні на місці за рішенням старшого командира від взводу може виділятися СП. Пост розташовується у місці, яке забезпечує найкращий огляд місцевості перед фронтом, на флангах, а за можливості і в тилу підрозділу.
Він повинен:
  • мати скриті підходи та бути ретельно замаскованим.
  • СП складається з двох-трьох спостерігачів, один з яких призначається старшим
  • На СП мають бути прилади спостереження, великомасштабна карта або схема місцевості,
  • журнал спостереження, компас, годинник, засоби зв’язку і подачі сигналів, а у спостерігача – прилади спостереження.
  • Для спостереження вночі та в інших умовах обмеженої видимості виділяються ліхтарі, прилади нічного бачення і засоби освітлення місцевості.
Під час постановки завдання СП  командир взводу вказує:
  • склад, старшого поста
  • орієнтири та умовні найменування місцевих предметів;
  • відомості про противника (де знаходиться, що робить, звідки очікується його поява);
  • відомості про свої підрозділи;
  • місце поста;
  • сектор (смуга, об’єкт) спостереження;
  • за чим спостерігати, що установити, на що звертати особливу увагу
  • сигнали оповіщення
  • порядок доповідей результатів розвідки
  • час готовності.
З отриманням завдання старший СП організовує його зайняття, обладнання,
маскування і ведення розвідки.
Він зобов’язаний:
  • вивчити противника і місцевість у зазначеному секторі спостереження
  • скласти схему орієнтирів
  • встановити порядок спостереження і визначити черговість зміни спостерігачів
  • перевірити справність приладів спостереження, засобів зв’язку і оповіщення
  • доповідати командиру про готовність до виконання завдання і результати спостереження.
Перед початком розвідки спостерігач повинен детально вивчити місцевість у секторі спостереження; визначити відстані до орієнтирів і характерних місцевих предметів і де, ймовірніше всього, противник може розташувати живу силу, бойову техніку і вогневі засоби, інженерні споруди і загородження; запам’ятати кількість, форму, розміри і місця розташування місцевих предметів.
Розвідка ведеться безперервно і в залежності від обстановки здійснюється позмінно або всім складом СП одночасно. Спостереження починається, як правило, з ближньої зони і ведеться справа наліво, від себе в глибину послідовним оглядом місцевості і місцевих предметів за зонами спостереження.
Виявивши ціль, спостерігач визначає її положення відносно орієнтирів (місцевих предметів) і доповідає старшому СП. Старший СП встановленим порядком доповідає про виявлену ціль командиру, який виставив пост, наносить її на карту (схему місцевості) і робить запис у журналі спостереження.
Що робити з відомостями, які отримані в ході спостереження?
В першій частині цього тексту мова йшла про артилерійських розвідників, як про фахівців, які вміють викликати і коригувати вогонь.
В другій частині мова як про розвідку загалом в загальновійськових підрозділах, так і про розвідку силами взводу.
Нам вже відомо, що кожен військовослужбовець повинен вміти вести розвідку та визначати координати об’єктів та цілей і доповідати їх командиру, який поставив завдання на розвідку. Але для чого це потрібно все?
Після виявлення противника, доповіді його місцезнаходження командиру, логічним продовженням є знищення противника. Воно може бути здійснене як силами і засобами взводу чи відділення, так і засобами , які додані взводу, чи підтримують його дії. Так як тема цього тексту все ж про ураження цілей артилерією, то хто повинен викликати вогонь артилерії, якщо коригувальників все ж немає у вас на позиції?
Відповідь є в 21 статті БССВ ч3:
📎
Виклик вогню і коректування стрільби підтримуючого артилерійського підрозділу здійснюється через артилерійського коректувальника або особисто командиром підрозділу. Під час виклику вогню вказується: характер і місце розташування цілі або її номер; завдання стрільби (подавити, знищити, зруйнувати, освітити, засліпити, задимити); терміни виконання вогневого завдання. Під час коректування стрільби величину відхилення за дальністю і напрямком.
📌
ВИСНОВОКИ
  • Добре навчені артилерійські розвідники знімають багато роботи з плечей піхотних командирів, на чиїх позиціях вони ведуть розвідку. Але корегувальники є далеко не на кожній позиції, і їх ніколи не буде достатньо для всіх опорних пунктів та позицій.
  • Завдання з нанесення  вогневого ураження противнику нікуди не зникає і є обов’язком кожного командира. В тому числі й шляхом виклику і коригування вогню артилерії .
  • Проблемою в цій ситуації є часто незнання порядку організації взаємодії з артилерійсьми підрозділами, невміння визначати координати цілей, незнання порядку виклику вогню артилерії та його коригування та відсутність необхідного технічного оснащення для якісного ведення розвідки та визначення координат.
Вирішенням є наступні кроки:
  • вивчення різних способів визначення координат
  • вивчення методів виклику вогню артилерії
  • вивчення різноманітних способів коригування вогню
  • організація взаємодії з підтримуючими підрозділами
  • забезпечення підрозділів/спостерігачів відповідними технічними й оптичними засобами і навчання особового складу основним прийомам роботи з ними під час ведення розвідки та спостереження

Інші статті автора

Image without caption
Після модерації ми додамо коментар на цю сторінку. Ваш коментар є анонімним (для нас теж). Будь ласка, пишіть 🇺🇦 , щоб ми не витрачали час на переклад. Яблуня ведеться лише 🇺🇦.

Коментарі

💬
Стежок , підрозділ "Снег”
В сучасних реаліях оптична розвідка замкнеться на біноклі. Класичний корегувальник вогню повинен мати класичне артилерійське навчання. Тому потрібно казати розвідник-спостерігач. Відповідно ,з піхотного підрозділу призначається 3-5 найбільш підготовлених(спроможних рахувати в стовбур) і мотивованих бійців для проходження курси спостерігачів , де вивчають варіанти координат, де і як їх отримати і головне, повинні вивчати найбільш точні варіанти визначення, а застарілі способи проходить в урізаному варіанті. Тобто основне завдання в навчанні таких бійців буде складатись в роботі на електронних засобах, потім в оформленні документації . І окремим моментом потрібно давати знання з комунікації і зв'язку. Як приклад ,на базі колишнього Сумського арт училища, такі триденні курси проводяться. Стаття в цілому складається з тезисів бойових статутів, зараз це не потрібно і не працює.
Тут може бути ваш коментар, якщо ви нам його відправите 👆