Засоби ведення розвідки і спостереження (біноклі, перископи, прилади нічного бачення, тепловізори)
Тепловізори та електронні приціли
🦉
Прилади нічного бачення (ПНБ) з активним інфрачервоним підсвічуванням (ІП) 1 та 2 поколінь.
Трохи про роботу ПНБ : в перших поколіннях ПНБ використовували ІП ,яке невидиме для людського ока, але добре помітне через інший ПНБ, наприклад противника. Такий "маяк" вночі демаскує і зраджує позицію. Тому перевіряйте специфікацію ПНБ на покоління і можливість відключення ІП. Якщо функції відключення ІП немає ,краще прилад не використовувати, це реально може зберегти вам життя.
За статутом район оборони батальйону по фронту займає близько 5 кілометрів. На практиці – може займати і близько 15 км. Найбільше з усіх підрозділів батальйону тепловізорів потребують 1 розвідувальний та 9 механізованих взводів. За штатом вони мають обладнати 2 спостережні пости (СП) та 9 взводних опорних пунктів (ВОП) відповідно.
Але на практиці кількість СП та ВОПів батальйону не завжди відповідає штату. Позиції займають та облаштовують в залежності від особливостей місцевості, щільності забудови, рівня укомплектованості особовим складом та з урахуванням відстані до противника. Розмір ВОП може дуже відрізнятися. А від цього залежить кількість постійно виставлених постів, на які військовослужбовці заступають на чергування. В середньому у межах одного ВОПа може бути до 4 постів.
Це означає, що у батальйону на лінії фронту може бути близько 40-ка бойових постів, на яких постійно несеться бойове чергування (без урахування інших постів, що виставляються батальйоном в тилових районах, патрулів та протидиверсійного резерву).
Кожен механізований взвод повинен мати щонайменше 4 робочі тепловізійні прилади.
Чим сьогодні користуються українські військові на бойових позиціях
Наразі найбільш поширеним зразком ПНБ у ЗСУ є AN/PVS-14 (монокуляр). Тисячі приладів саме цієї моделі Україна отримала від Сполучених Штатів Америки.
Цей ПНБ є суто військовою моделлю — розроблений для Армії США та досі експлуатується нею. Працює як в пасивному, так і в активному режимах. Дальність
виявлення та розпізнавання людини 350 та 300 м відповідно. Час роботи на одному заряді — до 40 годин. AN/PVS-14 може кріпитися на шолом, або на зброю. При цьому він не може виступати у якості самостійного прицілу.
На фоні цього виникає певна проблема, бо в звичайних механізованих та мотопіхотних частинах ані штатні шоломи, ані штатна зброя не обладнана кріпленнями під такі ПНБ.
Однією з розповсюджених моделей тепловізора, який є на озброєнні ЗСУ є монокуляр Archer TMA-55М. Дальність дії для ростової фігури людини складає 1720 м (виявлення), 430 м (розпізнавання), 215 м (ідентифікація). Час роботи при нормальних умовах — 5 годин.
Щоб зрозуміти, чому прилад нічного бачення не може замінити тепловізор доведеться трохи зануритися у технічні деталі.
Усі ПНБ працюють за єдиним принципом — вони вловлюють і підсилюють видиме та інфрачервоне випромінювання, що відбивається від об’єктів спостереження.
Сучасні моделі ПНБ можуть працювати в пасивному та активному режимах. В пасивному режимі прилад збирає та підсилює лише навколишнє випромінювання відбите від об’єктів — світло від місяця, зірок, освітлювальних мін/снарядів, заграву від міст тощо. В такому випадку, при несприятливих умовах дальність ефективної роботи приладу може значно знижуватись.
Для мінімізації впливу навколишнього середовища, на ПНБ встановлюють інфрачервоні випромінювачі (далі — ІЧ-випромінювачі), які подібно до ліхтарика можуть «підсвічувати» зону спостереження значно покращуючи якість зображення. Такий режим роботи називається активним. ІЧ-випромінювання лежить поза видимим для людини спектром світла, але його вловлює ПНБ. Також, під час роботи ІЧ-підсвітки на ПНБ видно червону лампочку, яка несе загрозу демаскування військовослужбовця в темряві.
Слід зазначити, що ПНБ призначені для роботи лише в темну пору доби. В денний час їх можна використовувати лише в темних приміщеннях, або з використанням спеціальної кришки об’єктива, яка має в собі малий отвір. Без використання такої кришки, навіть випадкове включення ПНБ вдень може призвести до засвічування фотокатоду ЕОП і виведення його з ладу.
Прилади нічного бачення існують у форм-факторі монокулярів, бінокулярів, панорамних окулярів нічного бачення, прицілів нічного бачення тощо.
Принцип роботи тепловізорівполягає у перетворенні ІЧ-випромінювання у видимий спектр світла. ІЧ-випромінювання виходить від усіх об’єктів, температура яких вище «абсолютного нуля» (-273,15 °C). Тобто все навкруги нас має якусь температуру і, як наслідок, випромінює хвилі ІЧ-діапазону.
Тепловізори вловлюють таке випромінювання і перетворюють його на цифрове зображення. Можна сказати, що тепловізор безконтактно вимірює температуру об’єктів і відображає їх температурну різницю.
😂
Тепер ви розумієте суть жарту “хороший москаль - це той, якого не видно в тепловізор”
Від розміру лінзи об’єктива та роздільної здатності матриці тепловізора залежить дальність виявлення цілей, кут огляду та якість отриманого зображення.
Тепловізори можна використовувати в будь-який час доби, адже його робота не залежить від рівня світла видимого спектру.
Однак, на ефективність роботи тепловізорів значно впливають погодні умови. При екстремально низьких та високих температурах, температура об’єктів навколишнього середовища може наближатися до одного і того ж значення, що не дозволятиме тепловізору надавати чітке контрастне зображення. Такий самий ефект можна спостерігати під час сильного і тривалого вітру.
Тепловізори можуть працювати під час помірних опадів, легкого туману або за умови задимлення, хоч і частково втрачають свою ефективність. Посилення таких явищ робить застосування тепловізорів марним.
Тепловізори існують в таких самих форм-факторах, як і ПНБ (монокуляри, бінокуляри, тепловізійні приціли тощо).
Яку перевагу дають тепловізори над противником
Дальність виявлення людини ПНБ отриманим Україною від США (AN/PVS-14) — до 350 м, що менше ніж навіть у простих волонтерських тепловізорів Pulsar — 400-700 м. А військовий тепловізор Archer TMA-55М виявляє людину за більш ніж півтора кілометри.
Тому більшість типових піхотних ПНБ можна умовно віднести до технічних засобів розвідки ближньої дії. Їх можна використовувати для спостереження в обороні (на коротких відстанях), під час переміщень (маршу, розвідки, наступу, в т.ч. і водіями), або при роботі в будівлях.
Типові тепловізійні прилади, що використовуються на фронті (здебільшого монокуляри), можна віднести до технічних засобів розвідки середньої дії (в межах тактичного рівня). Вони значно збільшують відстань виявлення противника, а значить зменшують час реагування на загрозу та дають змогу вразити ціль ще до відкриття нею вогню.
З огляду на це варто зазначити, що наявність тепловізійних прицілів для снайперів і кулеметників забезпечує високу ефективної стрільби на середніх дистанціях в будь-який час доби. Використання тепловізорів є доцільним в обороні і в наступі.
Особливо актуальним використання тепловізійних приладів є в умовах позиційної війни, коли все більше втрат стається внаслідок ведення снайперського вогню противника. Тепловізори та системи спостереження з їх використанням дають можливість з закритих позицій фіксувати дії ворожої сторони, чим мінімізуються втрати серед українських військовослужбовців.
В цьому контексті безумовно однією з найбільших переваг тепловізора є можливість виявлення замаскованих осіб або невеликих силуетів, які важко розрізнити «на око» (наприклад, голова вартового у ворожому окопі на фоні бруствера). Використання ПНБ такої можливості не дає.
Проте і коштують тепловізори в рази дорожче за ПНБ. Якщо вартість ПНБ AN/PVS-14, який є сучасним приладом третього покоління, складає близько 3 тис. доларів, то найпростіші армійські тепловізійні монокуляри можуть коштувати від 6 до 10 тис. доларів, в залежності від діаметру об’єктива та розміру матриці.
З огляду на вищезазначене варто розуміти, що кількість тепловізорів в військах не може і не повинна бути рівною кількості ПНБ. Тому що за своєю концепцією ПНБ в майбутньому повинен стати невід’ємним елементом індивідуального спорядження кожного бійця. В той час як тепловізори повинні бути скоріше колективним засобами, або ж бути у користуванні вузьких фахівців (розвідників, снайперів тощо).
Озброєння і техніка противника: технічні характеристики, можливості, характерні ознаки.
📎
Довідник з УСЬОГО озброєння та техніки армії РФ.
2020 рік.
Фото, детальні описи, слабкі місця, ТТХ
Там понад 1000 сторінок. Але це ж не для читання перед сном, а для пошуку інформації по тому об’єкту, який вас цікавить.
Ознайомча стаття про російські ракети від Texty.org.
З інфографікою, відео, картами та аналітикою.
В чому різниця між балістичними і крилатими?
Які є типи ракет і їх характеристики: дальність, швидкість, керованість, розмір.
Як виглядають запуски та влучання.
Характеристики ракет і тд.
З чого запускають ракети.
👉 Стаття тут
