Більшість матеріалів цього розділу взяті з фб групи Польова фортифікація сучасності. Там багато цікавого і корисного. Часто трапляються поради “як не робити польову фортифікацію” на прикладах, які призвели до травм чи навіть смерті.
Фортифікаційне обладнання (ФО) позицій підрозділів виконується з метою підвищення їх бойових можливостей в оборонному бою. Залежно від виконаних обсягів фортифікаційного обладнання позицій бойові можливості підрозділів можуть зрости в 3–3,5 рази в порівнянні з його бойовими можливостями на необладнаній місцевості.
Однак для того, щоб досягти цієї ефективності, командир підрозділу повинен:
знати: характер, обсяги, терміни і послідовність фортифікаційного обладнання позицій підрозділу; порядок застосування землерийних засобів і фортифікаційних споруд;
вміти: приймати рішення на виконання задач з фортифікаційного обладнання позицій, визначати завдання підрозділам (розрахункам) і контролювати їх виконання.
Фортифікаційне обладнання позиції для відділення
Для ведення вогню, спостереження та захисту від засобів масового ураження особового складу відділень на позиціях, які займають в умовах безпосереднього дотику з противником в першу чергу розчищають смуги огляду та обстрілу; влаштовують одиночні окопи для ведення вогню з автоматів, кулеметів, ручних протитанкових гранатометів, які в подальшому з'єднуються траншеєю в окоп на відділення; обладнують окоп на основній вогневій позиції ВТР (БМП), танка та інших вогневих засобів. Місце для цього окопу необхідно вибрати так, щоб мати добрий огляд та обстріл у заданому секторі та не бути помітним противником. Для захисту та відпочинку особового складу відділення, виривають та обладнують перекриту щілину. В другу чергу відривають окоп на запасній (тимчасовій) вогневій позиції' для БТР (БМП), танка та інших вогневих засобів; відривають ходи сполучення до основної вогневої позиці БТР (БМП), танка і в тил; споруджують бліндаж для відділення та обладнують перекриті ділянки траншей.
Одиночний окоп для стрільби з автомата (кулемета) споруджують спершу для стрільби лежачи, потім його поглиблюють для стрільб з коліна та стоячи. Після закінчення відривання одиночного окопу бруствер розрівнюють лопатою та маскують під вигляд та колір місцевості за допомогою місцевих матеріалів: травою, гілками, орною землею, снігом, тощо. Бійницю для стрільби влаштовують з сектором обстрілу не більше як 60 градусів. У бічній крутості окопу обладнують нішу для боєприпасів.
Окоп для танка, БМП і БТР складається з прямокутного котловану, апарелі та брустверу. Дну окопу надається загальний ухил в сторону апарелі, де виривають водозбірний колодязь. При влаштуванні окопів в слабких ґрунтах на дно апарелі і котловану встановлюють колії з колод, жердин, фашин або хмизу. У боковій крутості окопу при наявності часу обладнують перекриту щілину або бліндаж.
Траншеї, що з'єднують одиночні окопи в окоп на відділення, відриваються на глибину 110 (150) см (в залежності від часу, який є для фортифікаційного, обладнання позицій). Вони повинні мати ламаний нарис в плані з довжиною фасів (прямолінійних ділянок) 25-30 м при відриванні траншейними машинами та 15-20 м при відриванні вручну.
Ходи сполучення відривають для потайного сполучення між окремими окопами і траншеями глибиною 110 або 150 см і шириною по дну 40-50 см. Ходи сполучення пристосовують до оборони, в них влаштовуються бійниці, окопчики та площадки для стрільби з автоматів, кулеметів та інших вогневих засобів. Прямолінійні ділянки (фаси) ходів сполучення відривають довжиною 15-20 м.
При переході до оборони в умовах відсутності безпосереднього дотику з противником фортобладнання позиції на відділення виконуються у тій же послідовності, що і при умові безпосереднього дотику з противником, при цьому фортобладнання ведеться з широким застосуванням засобів механізації.
При обладнанні зазначених фортифікаційних споруд необхідно дотримуватися наступних вимог:
при будівництві основного приміщення бліндажу використовувати дерев’яні опори діаметром 120 – 150 мм для основного, несучого каркасу, а також для закладки бокових стін дерев’яні жердини діаметром 70 – 100 мм;
перекриття бліндажу будувати в 2 накати з дерев’яних колод діаметром 200 мм, другий накат розміщувати поперек відносно першого накату, при цьому колоди перекриття повинні бути з кожної сторони на 500 – 650 мм довшими за основне приміщення;
гідроізоляцію основного приміщення виконувати з використанням плівки поліетеленової або руберойду;
над перекриттям споруд здійснювати засипання ґрунту (500 мм) та обовʼязкове улаштування тюфяка (захисний екран із дерев’яних колод діаметром 200 мм або залізобетонних плит висотою не менше 120 мм) з винесенням краю екрана за межі проекції споруди в бік противника не менше як на 1200 мм та засипанням його шаром ґрунту не менше 1000 мм;
дерев’яні колоди між собою скріплювати скобами будівельними або в’язальним дротом діаметром 4 мм;
насипний ґрунт на поверхні споруди обов’язково ущільнювати (трамбувати пошарово 200 – 250 мм) та поверху маскувати під фон місцевості;
загальна висота захисного шару ґрунту над остовом споруди повинна бути не менше 1500 мм;
Послідовність фортифікаційного обладнання позиції відділення.
Позиція мотострілецького відділення
☝
Зверніть увагу для БМП: основна позиція(5), дві запасні позиції(7) та укриття(6).
ВОП - взводний опорний пункт
ВОП це поєднання ДЗОТів, бліндажів, вогневих точок, траншей з перекритими ділянками.
Організовується з метою спостереження, оборони, стабілізації, патрулювання, охорони.
Відео 2019 року про ВОП і його обладнання. (3 хв)
Детально про типи фортифікаційних споруд
Польові фортифікаційні споруди класифікуються:
за призначенням
для ведення вогню;
для спостереження та управління вогнем;
для захисту особового складу;
для пунктів управління;
для медичних пунктів і польових шпиталів;
для захисту техніки та матеріальних засобів.
ступенем захисту від засобів ураження
за конструкцією
за способом зведення, матеріалами, що застосовуються.
Є три основних типи ВІДКРИТИХ фортифікаційних споруд:
Окопи для ведення вогню
🦫 Індивідуальний окоп
☝
У переліку індивідуального спорядження обов'язково має бути мала піхотна лопата, а у телефоні - посібник з польової фортифікації.
Так, рити окопи доведеться багато, зазвичай - набагато більше, ніж стріляти, повірте. І це нормально і правильно, якщо хочете вижити.
Джерело
❓
Ваше мотопіхотне відділення отримало завдання вийти на точку А і зайняти оборону. Ви приходите туди і бачите навкруги поле. Це погані умови, але наказ є наказ. Ваше відділення це 10 осіб, які за бойовим статутом мають зайняти позицію до 100 метрів по фронту.
Ви оцінили, що шанси на обстріл великі, або він вже відбувається.
Що ви робитимете?
0 крок
Розплановуємо де будуть ритись індивідуальні окопи (з врахуванням кількості людей, як ці окопи будуть з’єднуватись, звідки очікується наступ ворога)
Кожен підповзає на позицію, де буде копати свій окоп.
🦉
Місце для окопу необхідно вибирати так, щоб мати достатній огляд та обстріл в заданому секторі й не бути помітним для противника.
1 крок
Кожен риє індивідуальний окоп для стрільби лежачи.
Лягає на бік.
Дістає малу піхотну лопатку (МПЛ 50) (Є також складні лопати армії США і інших країн НАТО, вони трохи відрізняються. В жодному разі не беріть погану китайську підробку, бо зламається ). Довжина лопати 50 см. Знання довжини лопаки може допомогти зрозуміти дотримання габариту окопу.
🦉
Якщо є шар трави, його обережно зрізаємо і відкладаємо вбік. Його потім використаємо для маскування.
Грунт, який вириваємо, кидаємо перед собою, формуючи бруствер (невеликий земляний вал, який потім захищає від куль, уламків.) Землю брустверу треба добре затрамбовувати, тоді вона краще захищатиме від куль і улямків.
🦉
Голову високо на піднімаємо, коли копаємо. Автомат на відстані витягнутої руки (на випадок якщо противник перейде в наступ)
Спочатку формуємо простір для того, щоб помістити голову, груди та живіт. Потім пересуваємось нижче, щоб сформувати простір для ніг. Така послідовність потрібна, щоб у випадку початку обстрілу ви могли сховати хоча б найкритичнішу частину тіла.
❗
Бруствер слід робити пологим, щоб він був якнайбільш непомітнішим для противника; його ущільнюють (вдаряючи лопатою) та маскують дерном, травою або гіллям.
Бійницю для стрільби влаштовують з сектором обстрілу не більше 60 градусів. У боковому схилі окопу обладнують нішу для боєприпасів.
Джерело
🦉
Про важливість правильного брустверу.
Снайпер чи кулеметник, якщо визначить місце, де ви знаходитесь, може прострелити бруствер або куля за рахунок балістики його перелетить і влучить у вас.
Перископ треба обов'язково маскувати. Великокаліберна куля може дістати вас у вашому "надійному" укритті.
Хорошому снайперу для прицілювання та пострілу необхідно 4-5 сек плюс час польоту кулі. Змінюйте позиції, заздалегідь готуйте амбразури з перекриттям, що прикриває голову, маскуйте їх.
Глибина окопу - 30 см. В голові - 20 см (щоб зручно було вести вогонь в положенні лежачи з ліктів)
Довжина окопу - 170 см , але це залежить від вашого росту, можете робити його довшим.
Ширина - 60 см.
❗
Окоп робіть глибоким, а не широким.
Вирийте заглибини/полички для зброї і бк збоку в тому окопі, де спите (це захист зброї від дощу, не заважатиме вам як спите і буде завжди під рукою)
❗
Настанови з фортифікацій це не догма. Габаритні розміри можуть бути індивідуальними і у настановах вони приведені приблизно. Заміряти з лінійкою не потрібно, ви можете робити свій окоп довшим і трохи ширшим.
⏰
Для того щоб вирити такий окоп за нормативом дається 30 хв.
Але це звичайно залежить від грунту, пори року, тощо.
Результат 1 кроку
В результаті кожен вирив індивідуальний окоп і маємо 10 окопів на відділення.
❓
Що далі?
Бою не було, на нову ділянку не перевели, отже продовжуєте заглиблюватись в землю.
2 крок
З окопу для стрільби лежаче робимо окоп для стрільби з коліна
В міру заглиблення висота брустверу буде збільшуватись. Не забувайте його трамбувати.
3 крок
Окоп для стрільби стоячи
Глибина окопу - 110 см за правилами, але практики радять робити 150 см.
Варто теж зробити сходи з землі або коробок з боєприпасів.
Нішу для боєприпасів
4 крок
З”єднуємо індивідуальні окопи траншеями
Траншея не має бути довгою і рівною, бо потрапляння міни чи при прямому влучанні осколки травмують чи навіть вб’ють одразу багато людей.
Глибина траншеї - 1.5 м
Ці 4 кроки забезпечують вже більшу половину захисту від обстрілів.
АЛЕ є ще декілька важливих деталей
У відділені є кулеметник, гранатометник. Для цих бійців треба робити окремі окопи. Вони відрізняються від окопу звичайного стрільця (про це буде нижче)
Маскування. Траву викладаємо на бруствер. Можна навіть полити, якщо можете, щоб не висохла трава.
Снаряди, що розриваються в повітрі над вами. Від цього описана фортифікація не допоможе. Потрібно або зробити перекриття (про нього згодом), або зробити ніші (нори) в окопах. Така ніша, нора теж буде вам захистом при обстрілі з арти з повітряним розривом снарядів, якщо у вас немає перекриття.
Зберігання БК - в ідеалі має бути розподілений рівномірно по всій позиції.
Туалет в траншеях, якщо ви там, де вилізати на поверхню ризиковано
В окопах бажано зробити відвід води. Якщо ґрунт глинистий, то вода буде стояти по коліна.
☝
У підрозділі має бути шанцевий інструмент, бо ґрунт буває різний і лопати часто не достатньо для польових фортифікацій
📌 Окоп для стрільби з гранатомета стоячи
📌 Окоп для стрільби з кулемета стоячи
📌 Окоп для стрільби з СПГ
Перекриття
Відповідь ✔️
Зробити перекриття окопу
шар дерева (кругляк)
шар землі (50 см і добре затрамбована)
від дощу варто ще поліетилен використати
Фото
🚜
Деякі бійці радять вирити лисячу нору.
Але це можна робити тільки, якщо немає можливості зробити перекриття. Захищатиме нора гірше. Є ризик залишитись засипаним землею в цій норі ⚰️ Про лисячу нору детальніше буде нижче.
Якщо вам пощаслило і у вас є дерево для перекриття, то варто накрити певні ділянки траншеї та окопів.
Навіщо? Деякі артилерійські снаряди вибухають у повітрі, на певній відстані від поверхні землі. Якщо поряд дерева - є снаряди і міни, з установкою підривника на осколкову дію, вони вибухають від контакту з гілками дерев і кущів. То все буде сипатись на вас. Тоді вас врятує лише перекриття.
Також важливо зробити перекриту ділянку в траншеї на відділення. Робиться на 10 людей. Має мінімум 1 накат.
☝
Накат - це шар дерева, плівка (від дощу) і шар ґрунту (мінімум 50 см і добре утрамбований).
1 Накат має захищати від калібрів до 152. Від 152 і вище потрібні 3 накати.
FAQ
❓
Яка альтернатива дерев'яним колодам у перекритій щілині?
Залізобетон, але краще таки дерево.
❓
Чому інженерна техніка не використовується для обладнання позицій на передовій?
Як тільки противник помічає екскаватор, інженерну землерийну машину, одразу починається полювання на цю машину. Тому ця техніка швидко буде знищена.
❓
Що робить піхота, коли переміщується на нове місце?
Готує польову фортифікацію.
🛌🏼
Якщо спати доведеться в полі - перед сном обов’язково вирийте собі індивідуальне укриття.
ДЗОТ - Дерево-земляна оборонна точка
Це закрита польова фортифікаційна споруда для ведення вогню з найчастіше кулеметів, що зводиться з лісоматеріалів з захисною товщею з ґрунту, каменю, щебеню, гравію.
Важливо маскувати ДЗОТ!
маскування від тепловізорів. Навіть замасковану прикриту амбразуру снайпер може виявити. Це великий ризик для кулеметника.
як тільки противник виявляє важкий кулемет (як ДШК), туди одразу прилітає птур.
☝
Не плутайте з ДОТ- Довготривала вогнева (оборонна) точка
ДОТ - Довготривала вогнева (оборонна) точка
Це капітальна залізобетонна фортифікаційна споруда для прикриття артилерійської зброї, її обслуги та для довготривалої оборони.
Використовується як поодиноке укріплення або складає систему подібних укріплень певного оборонного району — наприклад: Київський укріплений район, лінія Зігфрида, лінія Мажино, лінія Гінденбурга.
Укриття
Бліндаж
Бліндаж призначений для відпочинку бійців і укриття від обстрілів. Вогонь з бліндажа не ведеться, він для цього не призначений.
Зазвичай в бліндажі живе від 5 до 10 людей.
В бліндажах теж часто ховають майно, боєприпаси.
Бліндаж робиться в розрахунку один на ВОП. Але на практиці роблять їх більше.
Якщо риєте котлован під бліндаж, то рийте краще 2 вузькі ніж один великий квадратний.
Чому? Брак лісу + розосередження особового складу (якщо буде пряме влучання).
Чим більше бліндажів, тим краще, адже у випадку прямого влучання в бліндаж снаряду постраждає менше осіб. Розосередження особового складу.
Обмеження - бліндаж без дерева для перекриття не зробити.
За край бліндажу дерево має виступати мінімум на 0.5 метра. Щоб уникнути обсипання при обстрілі
Для захисту від 152 мм, то бліндаж має бути накритий 3 накатами.
Варто зробити вентиляцію у бліндажі.
Чому не треба облаштовувати двері в бліндажі? Відкриття дверей - це час. Вхід у бліндаж має бути:
- доступний (зазвичай завішують пледами, ковдрами.)
- під кутом 90 до приміщення бліндажу (з міркувань безпеки, якщо у вхід влучить снаряд)
В бліндажі роблять окремо кухню.
Контейнер 5 футів з дерев`яними елементами та тюфяком
Контейнер 20 футів з залізобетоними елементами та тюфяком
Командно-спостережний пункт, КСП
Лисяча нора
Ніші зазвичай розташовують в передній крутості сполучного ходу окопа, в щілинах і ходах сполучення під бруствером, зверненим у бік противника. При масовому застосуванні авіації, артилеріі яка обстрілює піхоту, що займає окопи, ніші є незамінним засобом для укриття бійців.
Погрібець для боєприпасів
Яма-глушник для електростанції
Як зберігати генератор (електростанцію)
❓
На вашій позиції є бензиновий електрогенератор. Вам привезли 2 каністри бензину для його заправки. Де ви їх зберігатимете?
А) в бліндажі, бо це найбезпечніше місце
Б) біля генератора поруч, щоб зручніше було заправляти
В) в окремому місці, по можливості викопаю окремий невеликий окоп
Відповідь
В) в окремому місці, по можливості викопаю окремий невеликий окоп
Відхожі місця влаштовуються одне-два на механізований взвод і розташовуються в спеціальних тупіках направленого в тил ходу сполучення не ближче 15–20 м від траншеї.
Система водовідведення
Відведення води — це один із важливих заходів при обладнанні траншей і ходів сполучення. На місцевості з високим рівнем ґрунтових вод траншеї і ходи сполучення повинні влаштовуватись так, щоб дно рову було вище рівня ґрунтових вод, не менше ніж на 15–20 см.
При розташуванні траншеї на схилі височини для перехвату стічної дощової води, влаштовуються нагірні канавив 5–10 м вище рову траншеї глибиною до 40 см і шириною 20–40 см:
Для відведення з рову води траншеям і ходам сполучення надають поздовжнього нахилу, у підошві тильної крутизни рову виривають канавку глибиною до 10 см, а в понижених місцях траншеї та ходів сполучення влаштовують водозабірні та водопоглинальні колодязі.
Водозбірні колодязі риють у 1,5–2 м від рову траншеї і сполучають із останнім рівчаком.Дно колодязя повинно бути на 75–100 см нижче дна рівчака, що підходить до нього із траншеї. На улаштування колодязя потрібно 10 люд.-год.
Водопоглинаючі колодязі зводять тільки в тому випадку, якщо нижче водонепроникного ґрунту (глина, суглинок) залягає ґрунт, який добре поглинає воду (пісок, гравій). Після відриття, колодязь заповнюється щебнем або грубим гравієм.
Cпеціально обладнане місце для ведення спостереження за діями противника, своїх військ та місцевістю.
"Спостережники" є важливими об'єктами, тому часто для безпечного проходу армії попередньо виконуються завдання з їх знищення.
При розташуванні спостережного поста попереду своїх підрозділів або в безпосередній близькості від противника необхідно передбачити заходи проти можливого раптового нападу.
Спостережні пости обладнуються в місцях, які дозволяють оглядати підступи до базового табору на найбільшій відстані. Їх кількість залежить від тактичних умов місцевості та просторових розмірів базового табору.
Спостережні пости забезпечуються:
панорамами, на яких позначаються основні та запасні сектори спостереження та стрільби, номери орієнтирів (місцевих предметів та умовні їх назви) та
дальність до них, райони особливої уваги та можливі напрямки нападу противника;
обов'язками спостерігача на кожний спостережний пост відповідно до завдань; інструкціями про порядок застосування зброї, по заходам безпеки, про порядок зміни спостерігачів;
витягами із таблиці сигналів управління та оповіщення: графіками періодичності доповіді про несення служби;
сигнальними (освітлювальними) ракетами;
оптичними приладами;
приладами нічного бачення;
засобами радіозв'язку (провідного за можливістю);
аерозольними засобами (димами).
для контролю за повітряним простором залучаються розрахунки ПЗРК
